вторник, 1 марта 2011 г.

Літературно-музичний салон

Протягом року  у Музеї родини Косачів лунають чарівні звуки  поезії і музики – дві складові  високої духовності. При музеї започатковано нову форму вечорів – зустрічі у літературно-музичному салоні.  Чому  обрано саме таку форму? Салон у перекладі з французької  мови  salon, італійської  salone  - велика  зала, кімната для прийому гостей. Назву Салон  отримали  у   м.  Парижі  виставки  нових творів мистецтва, які проходили у великий  залі  Луврського палацу. Починаючи з 17 сторіччя салони грають важливу роль в мистецькому та політичному житті Франції  -  це  місця зустрічі представників науки, мистецтва, політики. В салонах  читали верши, слухали музику, обговорювали  проблеми політики та мистецтва. Подібні  форми зустрічі були розповсюджені по всій  Європі.
Літературно-музичний салон   Музею родини Косачів започатковано як  продовження традиції зустрічей   української   інтелігенції  19ст. Родини  Лисенків, Драгоманових, Старицьких, Косачів  та інших представників інтелігенції того часу  збиралися разом спілкувалися, читали вірші, слухали музику.
Перші зустрічі   у літературно-музичному салоні були присвячені творчості  Ліни Костенко. У виконанні ведучої вечора  Ліни Наумець  прозвучали  поетичні твори із циклів присвячених природі та музиці, інтимна лірика поетеси.  Присутні мали змогу познайомиться з творчим шляхом  Ліни Костенко. Звуки поезії були  переплетені, поєднані  протягом всієї зустрічі,  з  чарівною музикою, яка прозвучала у виконанні   камерного ансамблю  Classik”, пролунали  „Карпатська легенда” В. Гомоляки,  „Мелодія”  М. Скорика, „Ноктюрн” Ф. Ліста, „Ноктюрн”  Шопена та інші твори.
На першу зустріч  були запрошені студенти НВПЕТ, було приємно спостерігати  з якою увагою та  цікавістю слухала молодь класичні твори та поезію.
Друга зустріч   була влаштована  для дорослої аудиторії,   шанувальників класичної поезії та музики, для всіх бажаючих  з‘єднатися  із світом мистецтва. По закінченню вечора  пролунали гучні оплески. Приємні  враження від вечора  підтвердили і відгуки в анкетах, яки запропонували  заповнити  всім бажаючим  організатори заходу.
Зустрічі у літературно-музичній вітальні  проводяться один раз в два місяці.
Так прогтягом року були проведені зустрічі  присвячені  ліриці Бориса Олійника, талановитому Володимиру Висоцькому, проводились зустрічі де звучали твори Йогана Баха, Вівальді, Брамса, Шостаковича та інших видатних композиторів світу.

среда, 2 февраля 2011 г.

Виставки в музеї

Працівниками музею налагодженні  та підтримуються зв’язки  з  художниками, майстрами, творчими об'єднаннями.    В   різні    роки    у      музеї   відбулись      виставки: члена Національної Спілки художників України О.А. Лісового (м. Київ), члена Національної Спілки художників України В.М. Якимової (м. Бахчисарай), члена Спілки художників Росії В.Н. Ніколюка (м. Київ), творчих робіт переможців та учасників конкурсу книжкових знаків „Леся Українка та родина Косачів в екслібрисі” Колодяжненського літературно-меморіального музею  Лесі Українки, майстра народної  творчості  В.О. Пашківської  (м. Новоград-Волинський), майстра народної  творчості  І.І. Баранського    (м. Новоград-Волинський),  майстра  народної  творчості                  І.О. Пінкусевич   (м. Новоград-Волинський), майстра  народної  творчості А.М. Весельського        (с. Броницька Гута),   майстра   народної  творчості О.Г. Осейчук   (м. Березне, Рівненська  обл.), Ю.І. Бірюкова (м. Житомир),  Т.В. Рожок  (м. Новоград-Волинський),    Є.В. Попова  (м. Одеса), Т.А. Шемеліної (м. Київ),     Я.М. Будника (м. Новоград-Волинський), В.О. Матюшко  (с. Курчицька Гута),  Г.В. Колесник (смт. Городниця), О.С. Габелко (м. Новоград-Волинський), Г.П. Глазової    (м. Новоград-Волинський),   С.М. Павловського   (м. Новоград-Волинський),     В.С. Лиманця    (м. Новоград-Волинський),   В.В. Климчука   (м. Новоград-Волинський),  Р.М. Діхтярчука  (смт. Ємільчино), членів „Пулинського земляцтва” (смт. Червоноармійськ), В.Ю. Кучера (м. Новоград-Волинський), майстра народної творчості І.І. Голені  (м. Новоград-Волинський), О.А Серба (м. Новоград-Волинський), А.С. Скаковського (м. Новоград-Волинський), Р.А. Скаковського (м. Новоград-Волинський), В.І Фурмана (м. Новоград-Волинський), викладачів ДХШ (м. Новоград-Волинський)                      

пятница, 28 января 2011 г.

Музей працює щоденно
з   09.00 – 17.30 
неділя, понеділок – вихідні.

Адреса музею: Житомирська обл.,  м. Новоград-Волинський,  вул. Косачів. 5А.
Телефон: (0-41-41) 5-52-12.

Директор музею   Сергій Валентинович Куценко.

Завжди раді Вас зустріти.

історія музею

 Одинадцять років прожила сім’я (Косачів) Петра Антоновича Косача, голови новоград-волинського з’їзду мирових посередників, та  Ольги Петрівни Косач, письменниці, публіциста, перекладача, громадської діячки, відомої як Олена Пчілка, у місті Новограді-Волинському (1868 – 1879), шість з яких родина перебувала у будинку Завадських на вулиці Завадських (сучасна  адреса: вул. Косачів 5а).
Ольга Петрівна Драгоманова-Косач  згадувала:
„... перейшли жити в  1873-му, восені, на улицю Завадських, найнявши цілу садибу  таки в пані Заводської, польки... Це була  найкраща з трьох наших домівок звягельських, де ми, Косачі, проживали: мали-бо  ми в Завадських дуже великий , хоч і одноповерховий, будинок, а  до нього – розкішний садок. Теж дуже великий. Давня правдива панська оселя...
В домі Завадських у 1877 році 26 мая вродилася друга наша дочка, Ольга.
З усього  часу , прожитого в Звягелю, пробули ми в Завадських найдовше.”
1999рік – рік Олени Пілки, громадськість відзначила  150-річницю від дня народження видатної  Українки.
31 липня , під час міжнародного свята літератури і мистецтва „Лесині джерела”, відбулось урочисте відкриття  Музею родини Косачів, на якому була присутня внучка М.П. Драгоманова  Наталія Світозарівна Драгоманова-Бартаі.
На стіні музею розміщена меморіальна дошка із скульптурно-барельєфним зображенням: Петро та Ольга Косачі та їх троє дітей – Михайло, Лариса, Ольга (скульптор О. Коркушко, архітектор     А. Черніченко).
Основним завданням та напрямком діяльності працівників музею є збір, вивчення, зберігання, експонування та популяризація матеріалів,  які стосуються життя сім’ї Косачів, громадської, літературної та видавничої діяльності Олени Пчілки, професійної і громадської діяльності П.А. Косача та  життя і творчості  Михайла, Лесі, Ольги.
Основною гордістю музею  є  колекція   прижиттєвих    видань  ( книги другої половини19ст. – початку 20 ст.) Олени Пчілки, М. Драгоманова,  Лесі Українки, Михайла Обачного, М. Старицького, серед яких:
- М.Драгоманов. Про українських козаків татар і турків. – Львів: товариство ім. Т.Г. Шевченка,1876;
-   М. Гоголь. Вечорниці / переклад Михайла Обачного і Лесі Українки. -  Львів, 1885;
-   Леся Українка. Одно слово. – Київ: „Час”, 1908;
-   Леся Українка. Твори (книга перша). – Київ: „Дзвін”, 1911;
-   Олена Пчілка. Оповідання з автобіографією. – Харків: Харполіграф, 1911.
Зібрання музею постійно поповнюються.
З метою залучення різних верств суспільства до світу мистецтва та з метою підтримки національної культури,   у залах  Музею родини Косачів  розміщуються тимчасові виставки прикладного та образотворчого мистецтва, які надають можливість познайомиться  мешканцям  та   гостям  міста з  майстрами та з їх   здобутками. До участі в виставках  запрошуються професійні та самодіяльні митці міста, району та інших регіонів країни.
Різнобічна діяльність Музею родини Косачів спрямована на  задоволення  естетичних  та духовних смаків  відвідувачів – мешканців Новограда-Волинського та гостей міста